Наші дослідження:

- Пояснити та виділити основні означення поняття – довкілля:
Пам'ятай зеленого коника біля своїх ніг, 
Пам'ятай тихий вітер, що між хмари пробіг, 
Не забудь приголубить у лузі ромашку, 
Посади деревце - це для тебе не важко. 
Зачекай, не вбивай в лісі дикого звіра, 
Він тобі подарує і любов, і довіру.
Пожалій буйний цвіт, не засмічуй колодязь.
Це ж для тебе усе, це твій дім, це природа.

На основі вищесказаного, стає зрозуміло, що сільське господарство, як фактор, чинить на навколишнє середовище, в тому числі і на здоров'я людини, величезний вплив, при цьому може нести в собі як позитивний, але більшою мірою негативний вплив. На основі вищесказаного, стає зрозуміло, що сільське господарство, як фактор, має великий вплив на навколишнє середовище, при цьому може нести в собі, як позитивне, але більшою мірою негативно вплив.    До особливостей сільського господарства належить і надзвичайна роль землі як фактора виробництва. В інших галузях  (у промисловості, на транспорті) земля не бере безпосередньої участі у створенні продукту. Вона є лише простором, на якому розміщується те чи інше виробництво. У сільському ж господарстві земля виступає як засіб виробництва, оскільки верхній шар ґрунту служить для розміщення рослин у процесі їх відтворення, містить воду та поживні мінеральні речовини, необхідні для їх розвитку. Ця властивість ґрунту називається родючістю. Отже, з одного боку, земля — це предмет праці, а з іншого — засіб праці, оскільки родючість ґрунту люди використовують для виробництва необхідної продукції. На відміну від інших засобів виробництва земля не зношується і не замінюється. Більше того, за правильного використання її родючість суттєво підвищується.   Виходячи із сучасного рівня розвитку продуктивних сил у суспільстві та перспектив прогресу науки можна стверджувати, що сільське господарство в найближчій перспективі залишиться тією галуззю, яка задовольнятиме основні потреби населення в продуктах харчування.   Іншою особливістю сільського господарства є розбіжність робочого періоду з часом виробництва. Саме ця особливість зумовлює сезонність виробництва не лише в сільському господарстві, а й у суміжних з ним галузях, що спеціалізуються на переробці продукції. Сезонний характер виробництва у свою чергу зумовлює специфічну організацію праці в цій галузі (вищий рівень зайнятості працівників під час весняно-літніх польових робіт, ніж у зимовий період). З цим пов’язані також особливості реалізації продукції і надходження грошових коштів.   У сільському господарстві на відміну від промисловості поширені кооперативні форми організації виробництва, які повніше враховують тип виробництва, що склався історично в цій галузі, характер праці, потреби науково-технічного прогресу і т. ін.

Довкілля - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад,навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети. Відрізняється від інших складових навколишнього середовища властивістю самопідтримання і саморегуляції без корекції з боку людини.

Довкілля - навколишнє середовище у відношенні до особи чи групи осіб, які в ньому перебувають.

- Проаналізувати роль людини в охороні навколишнього середовища:

Охорона навколишнього середовища України має здійснюватись на основі наукових досліджень її природних умов і ресурсів з урахуванням глобальних і місцевих прогнозів їх природних змін, та змін під впливом господарського використання. Ось які зміни відбуваються для захисту в природних умовах України.
Ліси України охороняються. Охорона їх регулюється Лісовим кодексом України, прийнятим в 1994 р.

Усім нам, мешканцям невеликої, прекрасної, але вкрай переобтяженої шкідливими плодами людської діяльності планети, необхідно почати діяти. Ми мусимо активно рятувати природне середовище, зберігати й «ремонтувати» свій дім, колись прекрасний, який почав розвалюватися з нашої ж вини. Але робота ця - над­звичайно складна, важка, відповідальна. І вона лише тоді дасть позитивні наслідки, коли ми виконуватимемо її не тільки сумлінно, з душею і серцем, але, що дуже важливо, професійно, грамотно, з урахуванням законів природи.

- Встановити які стихії формуюють довкілля:

Земля, вода та повітря

- Проаналізувати вплив агарного виробництва на навколишнє середовище:

Незважаючи на те, що сільське господарство орієнтується на використання культурних рослин і домашніх тварин, управління цим видом діяльності (зокрема застосування добрив, засобів захисту рослин, організація випасання і відгодівлі худоби) та інші питання не такі прості, як можуть здатися. У боротьбі з сільськогосподарськими шкідниками застосовують поряд зі спеціальними прийомами агротехніки самі різні засоби: хімічні препарати, що вбивають шкідників, біологічні засоби (паразитів і хижаків для шкідників), біологічні препарати спрямованої дії (блокуючі системи розмноження шкідників). Раціональна стратегія боротьби з шкідниками, як правило, побудована на використанні всіх трьох способів. Завдання еколога полягає у виборі їх оптимального співвідношення, а також найкращого часу і місця застосування кожного із способів. Критеріями оптимального управління є не лише досягнення максимального врожаю, але і запобігання забруднення зовнішнього середовища, підтримання нормального функціонування природних спільнот. Хороший ефект у боротьбі з сільськогосподарськими шкідниками можуть дати агротехнічні прийоми. Наприклад, густі посіви пшениці несприятливі для розселення сарани, яка в той же час майже повністю знищує рідкісні посіви. У густих посівах створюється свій мікроклімат: на поверхні грунту різко падаютьосвітленість і температура, збільшується вологість. Це перешкоджає розмноженню шкідника. Технологія внесення добрив для отримання максимального врожаю та тривалого підтримання родючості грунту також складна і вимагає певної екологічної культури. Оптимальне співвідношення між органічними та мінеральними добривами, їх дозування, терміни внесення, спосіб і місце внесення, використання поливу і розпушування грунту, облік погодних умов - ось неповний перелік факторів, що впливають на ефективність застосування добрив. Безліч прикладів нераціонального поводження з добривами говорить про необхідність ретельного і серйозного виконання всіх робіт у цій галузі сільського господарства. Загальна стратегія аграрного виробництва пов'язана з інтенсивним веденням землеробства і тваринництва, використанням оптимальних прийомів агротехніки, підтримки родючості грунтів, боротьби зі шкідниками. А також створення нової сільськогосподарської технології і процесів, що відбуваються в них. 

- Проаналізувати особливості сільського господарства, пов’язаних з характером його виробництва:

Сільському господарству притаманна ціла низка особливостей, пов’язаних з характером його виробництва, яке базується на здатності рослинних і тваринних організмів до природного відтворення, що залежить від клімату та ґрунту. Звідси випливає докорінна відмінність сільського господарства від інших галузей виробництва — у ньому економічний процес відтворення завжди тісно переплітається із природним. Тобто наслідки господарювання в цій галузі залежать як від працівника, його технічної озброєності, так і від природних умов.

- Визначити цінність застосування мінеральних добрив:

Стоки тваринницьких комплексів мають високу удобрювальну цінність. До їх складу входять усі необхідні для росту і розвитку рослин біогенні елементи (азот, фосфор, калій), мікроелементи) і органічні речовини.

Освітлені стоки за своїми хімічними властивостями є переважно азотно-калійними швидкодіючими добривами, бо всі поживні речовини знаходяться в легкодоступній формі. Калій у стоках представлений безхлоридною формою, тому має перевагу перед калієм мінеральних добрив.

Фосфор тваринницьких стоків також краще використовується, ніж фосфор туків. Ефективність дії рідкого гною та його твердого залишку залежить від біологічних особливостей удобрюваної культури і типу ґрунту.

Норми внесення мінеральних добрив, гною і гноївки визначають за різницею між потребою культури в поживних речовинах та їх вмістом у стоках чи твердому залишку. При розрахунках слід враховувати і природні втрати, які досягають 20‑30%.

- Виділити головний чинник формування рельєфу земної поверхні:
Ерозія